Ми ще не вмерли , а нас уже ховають .
Надгробки , пам'ятники ллють з бетону нам .
В окопах ще не всих нас повбивали ,
А кожному вінок готують там .
Ви може не спішіть нас хоронити ,
А мо ще трішки поживем отут ,
Бо хто ж вас буде боронити
від болю , жаху і тілесних мук .
Коли ми йшли на смерть
То ви кричали - герої не вмирають ,
Ми з вами , ми за вас .
Тепер же ви нас ладні повбивати
Лиш тільки б не погнали на фронт вас .
Готові нас клясти , подалі гнати ,
І щоб у очі не дивитись нам
Ви швидше на коліна ладні стати ,
Пробачивши гріх нашим катам .
А жаль . Ідея все таки прекрасна ,
Створити рай на Вкраїнській землі .
І щоб запанувало у нас щастя ...
Але не там , не те , не тим , не ті ..,
Померли ми задурно , без потреби ,
Ви продали і душу , і тіла ,
Не встигли ще остити наші трупи ,
А ви лягли під клятого раба ...
Та ви забули , є істина святая ,
І БОГА ніц ніхто не відміняв ,
Рабів до раю не пускають ,
Таким як ви він ад заповідав .