Ми ще не вмерли , а нас уже ховають .

Надгробки , пам'ятники ллють з бетону нам .

В окопах ще не всих нас повбивали ,

А кожному вінок готують там .

Ви може не спішіть нас хоронити ,

А мо ще трішки поживем отут ,

Бо хто ж вас  буде боронити

від болю , жаху і тілесних мук . 

Коли ми йшли на смерть 

То ви кричали - герої не вмирають ,

Ми з вами , ми за вас .

Тепер же ви нас ладні повбивати 

Лиш тільки б не погнали на фронт вас .

Готові нас клясти , подалі гнати ,

І щоб у очі не дивитись нам

Ви швидше на коліна ладні стати ,

Пробачивши гріх нашим катам .

А жаль . Ідея все таки прекрасна ,

Створити рай на Вкраїнській землі .

І щоб запанувало у нас щастя ...

Але не там , не те , не тим , не ті ..,

Померли ми задурно , без потреби ,

Ви продали і душу , і тіла ,

Не встигли ще остити наші трупи ,

А ви лягли під клятого раба ...

Та ви забули , є істина святая ,

І БОГА ніц ніхто не відміняв ,

Рабів до раю не пускають ,

Таким як ви він ад заповідав .